14 жовтня, християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, українці святкують День захисників і захисниць України та День козацтва.
     День захисників і захисниць України – державне свято. Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом з назвою "День захисника України". 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на День захисників і захисниць України. Безпрецедентні зразки мужності та відваги, виявлені нашими бійцями на передовій новітньої російсько-української війни, сотні відданих життів за Батьківщину потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави.  

  Дата 14 жовтня вибрана не випадково: цього дня відзначається християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, а у 1999 році встановлений і День українського козацтва. З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Образ козака як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному українцю.

     Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. І не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови. Таким чином, цілком логічно, що цього дня давнє героїчне минуле України поєдналося з героїчним теперішнім. 

    І нині українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір "мазепинка", нарукавний тризуб. А гасло "Слава Україні! – Героям слава!" стало офіційним вітанням українського війська.

9 листопада

      День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

    Щорічно проводять тематичні заходи, читання віршів, літературні вечори. Кожного року по радіо лунає традиційний диктант, у якому можуть взяти участь усі охочі — навіть за межами України.

Вислови відомих людей про значення мови:

1.  Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Ф. Вольтер).
2. Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).
3. Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й. Г. Гердер).
4. Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе (О. Пахльовська).
5. Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (М. Рильський).
6. Мова росте елементарно, разом з душею народу (І. Франко).
7. Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати (М. Рильський).
8. … Поки живе мова – житиме й народ, як і національність … От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань (І. Огієнко‎).
9. Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом (А. Мокренко).
10. Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (В. Захарченко).
11. Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (В. Голобородько).
12. Мова – це місто, для побудови якого кожна людська істота принесла камінь (Р. В. Емерсон).
13. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (П. Мирний)
14. Від слова до слова людина іноді йде все життя (Станіслав Єжи Лєц).
15. Гарна мова надає пристойну форму навіть дурним думкам (Вільгельм Швебель).

Осінні канікули!

 

День Вишиванки

У третій четвер травня (21 травня) відбуватиметься акція «День вишиванки».

День вишиванки – це свято-флешмоб, коли українці в будній день одягають вишиванку на роботу, школу чи садочок, вдома.

21 травня – це не постійна дата свята, бо постійною є третій четвер травня.

Це свято не закріплюється за однією датою, аби вона якогось року не припала на вихідний день. Важливо, аби День вишиванки завжди відбувався у робочий день, адже в цьому суть акції – свято не заради свята чи параду, а захід, який доводить, що вишиванка – абсолютно органічна частина життя українців, і у вишиванці вони ходять на роботу чи навчання.

День вишиванки – свято національної єдності, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу, а також об’єднати українців. Основна мета заходу – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом. Вишиванка – символ, який єднає українців незалежно від мови, якою вони спілкуються, віросповідання чи політичних поглядів.

Це перші весняні дні, на які не припадає передвеликодній Великий піст і, власне, сам Великдень, тому можна влаштовувати народні гуляння. Це вже теплі дні, в які можна вийти на вулицю лише у вишиванці без верхнього одягу.

День Науки

       У третю суботу травня в Україні відзначається професійне свято працівників науки – День науки, встановлений Указом Президента від 14.02.1997 № 145/97. Цьогоріч він припадає на 18 травня.

        День науки – відносно молоде свято для українських учених, хоча Національна академія наук України (НАНУ) була створена ще 27 жовтня 1918 року.

      Мета цього свята – вшанування наукових традицій, досягнень учених, якими ми цілком справедливо пишаємося, і на яких покладаємо великі сподівання.

    Без наукового працівника, без педагога держава не має майбутнього. Їхня наполеглива праця примножує здобутки в науці, вихованні громадян нашої країни. Адже ці люди – це справжні сіячі й садівники на ниві суспільного буття, які творять нове, вирощують зерна мудрості, добра, людяності.

   Розвиток науки, ефективне використання результатів наукової діяльності, впровадження новітніх технологій – запорука економічного зростання держави. Разом з тим це – основа інтелектуального потенціалу нації, її гідного майбутнього.

  

День сім'ї

Дуже часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день.

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.

Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

День Матері

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.